щирість


щирість
(властивість, притаманна прямій, безкорисливій, чистосердечній людині), відвертість, безпосередність, прямодушність, задушевність, щиросердечність, щиросердість, щиросердя, простосердечність, простосердя

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • щирість — рості, ж. Властивість за знач. щирий. || Щире ставлення, стосунки між ким небудь. •• По щи/рості а) (у сполуч. з дієсл. балакати, розмовляти, сказати і т. ін.) відверто, не приховуючи нічого; б) (у сполуч. з дієсл. давати, дарувати, наділяти і т …   Український тлумачний словник

  • щирість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • щирість — [шчи/р іс т ] рос т і, ор. р іс т у …   Орфоепічний словник української мови

  • сповідальність — ності, ж. Абстр. ім. до сповідальний. || Глибока щирість, вираження потаємних думок, моральних переконань, особистого духовного досвіду як особливість літературної творчості …   Український тлумачний словник

  • привітний — а, е. 1) Який виявляє щирість, доброзичливість до когось. || Який виражає щирість, доброзичливість (про обличчя, очі і т. ін.). || Сповнений доброти, щирості (про слова, розмову і т. ін.). || Повний ніжності, добрих почуттів (звичайно про пісню) …   Український тлумачний словник

  • людяний — а, е. 1) Який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до інших; уважний до чужих потреб; гуманний. || Сповнений щирістю, гуманністю. || Оснований на гуманному ставленні до людини. || У якому є щирість, уважність, доброзичливість (про художні твори… …   Український тлумачний словник

  • гіпокризія — Гіпокризія: Гіпокризія: облудність [48,XX] Я думаю, що між русинами, а особливо між молодим поколінням, а вже ж найбільше між поетами повинна панувати тепла, сердечна, але безоглядна щирість, далека від всякої пересади і всякої гіпокризії [XX]… …   Толковый украинский словарь

  • добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… …   Український тлумачний словник

  • нелукавий — а, е. Нездатний на хитрощі, брехню, прикидання і т. ін.; прямодушний, щирий, правдивий. || Який свідчить про чию небудь щирість, правдивість. || Який правдиво відображає дійсність …   Український тлумачний словник

  • повірити — I рю, риш, док. 1) Прийняти що небудь за істину, вважаючи дійсним, існуючим. || Зрозуміти, усвідомити, що так є насправді. || Дістати певність у чомусь, переконатися. Повірити на слово. 2) кому, чому, в кого. Відчути довір я до кого , чого небудь …   Український тлумачний словник